Бібліографічне посилання: Гриневич Л.В. АРАЛОВ Семен Іванович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. URL: https://www.history.org.ua/?termin=Aralov_S (останній перегляд: 02.10.2026)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

АРАЛОВ Семен Іванович (30(17).12.1880–22.05.1969) – рад. держ. і військ. діяч. Н. в м. Москва в купецькій сім'ї. Закінчив комерційне уч-ще та Комерційний ін-т у Москві. З 1903 – в революц. русі, меншовик. 1905 мобілізований до армії, учасник російсько-японської війни 1904–1905, прапорщик. Учасник Першої світової війни, штабс-капітан. Після Лютневої революції 1917 – заст. голови, голова армійського к-ту 3-ї армії. Після Жовтневої революції 1917 примкнув до більшовиків. Від січ. 1918 – нач. оперативного від. Моск. військ. округу, нач. оперативного від. наркомату з військ. і мор. справ РСФРР. Від верес. 1918 – чл. Революц. військ. ради (РВР), одночасно воєнком Польового штабу, пізніше – нач. Розвідувального управління Польового штабу РВР. В черв. 1919 – груд. 1920 – чл. РВР 12-ї, 14-ї армій, Пд.-Зх. фронту. В січ.– берез. 1921 – чл. РВР Київського військового округу, чл. рад. рос.-укр. делегації на мирних переговорах з Польщею (див. Ризький мирний договір між РСФРР і УСРР та Польщею 1921). Надалі до 1925 перебував на дипломатичній роботі в Литві, Туреччині, Латвії, чл. колегії Наркомату закордонних справ СРСР. З 1927 – чл. президії Вищої ради нар. г-ва СРСР, чл. колегії Наркомфіну. Від 1938 – заст. дир. літ. музею. Учасник Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945, од 1946 – на парт. роботі в Москві, з 1957 на пенсії. Нагороджений орденами Леніна, Червоного Прапора, Вітчизняної війни 1-го і 2-го ст., Червоної Зірки, орденами Польщі, медалями.

П. у м. Москва.